1
До інфекційного стаціонару госпіталізовано пацієнта з ХТІ. Він скаржиться на слабкість та постійне блювання. Яку маніпуляцію ви маєте виконати першою за призначенням лікаря, і яка ваша головна роль у діагностиці під час цієї процедури?
Першочергово проводиться промивання шлунка зондовим або беззондовим методом.
Ви зобов'язані зібрати першу порцію промивних вод у стерильну банку (близько 100–200 мл), оформити направлення та негайно відправити до баклабораторії.
Перша порція промивних вод сама та, де найбільша концентрація залишків їжі та токсинів.
До вас на пост поступив пацієнт зі скаргами на різку слабкість, озноб, температуру 39,50C та біль «під ложечкою». Він згадує, що 12 годин тому їв окату яєчню. Яка характерна особливість випорожнень при сальмонельозі дозволить вам запідозрити саме цю інфекцію ще до візиту лікаря?
Для сальмонельозу характерний стілець за типом «болотної тхні» або «жаб’ячої ікри».
Випорожнення рідкі, рясні, темно-зеленого кольору, іноді з піною та смердючим запахом.
До приймального відділення звернувся пацієнт, який вчора вживав в’ялену рибу домашнього приготування. Температура тіла нормальна, живіт м'який, але він скаржиться, що «не може читати повідомлення в телефоні — букви розпливаються». Які характерні зміни з боку очей ви маєте зафіксувати під час огляду?
Класична тріаду ботулізму: мідріаз (розширені зіниці), анізокорію (різний розмір зіниць) та відсутність реакції на світло. Також часто спостерігається птоз (опущення повік).
Ботулотоксин вражає черепні нерви. Порушення зору («сітка» перед очима, подвоєння — диплопія) — це перші ознаки офтальмоплегічного синдрому.
Під час об'єктивного обстеження ви помітили, що у пацієнта шкіра стала сухою, складка розправляється повільно (знижений тургор), язик обкладений коричневим нальотом, а сечовиділення відсутнє понад 6 годин. Про яке ускладнення ви повинні терміново доповісти лікарю?
Це ознаки дегідратації (зневоднення) II–III ступеня та олігоанурії.
Ви повинні негайно налагодити облік водно-електролітного балансу (лист реєстрації випитої та виділеної рідини).
Відсутність сечі (анурія) свідчить про те, що нирки перестають справлятися через низький тиск та в'язкість крові. Це прямий шлях до гострої ниркової недостатності.
При сальмонельозі втрата рідини відбувається стрімко. Під час ранкового обходу ви помітили, що голос пацієнта став сиплим (афонія), очні яблука дещо «запали», а при натисканні на нігтьове ложе бліда пляма зникає довше ніж за 3 секунди. Про що свідчать ці симптоми і якою має бути ваша негайна дія щодо питного режиму?
Ці ознаки (сиплість голосу через сухість зв'язок, «запалі очі» та сповільнений капілярний наповнювач) вказують на прогресуюче зневоднення (дегідратацію) II–III ступеня. Сальмонельозний гастроентерит вимиває не тільки воду, а й солі калію та натрію. Сиплість голосу — це грізний симптом, який передує судомам.
1. Негайно доповісти лікарю (ймовірно, перорального випоювання вже замало, потрібна інфузія).
2. Якщо пацієнт не блює, продовжувати випоювання сольовими розчинами (глюкосолан, регідрон) малими порціями, але підігрітими до 37°C.
3. Контроль температури тіла: при такому ступені зневоднення вона може різко впасти нижче норми (гіпотермія), тому пацієнта треба обкласти теплими ковдрами.
Лікар призначив промивання шлунка та сифонну клізму. Ви знаєте, що при ботулізмі токсин циркулює в крові та зв’язується з нервовою тканиною. Який біоматеріал, крім промивних вод, ви повинні взяти для виявлення ботулотоксину методом біологічної проби (на мишах)?
Для дослідження обов’язково береться кров (10–15 мл) до введення антитоксичної сироватки.
Промивання шлунка проводиться 5% розчином гідрокарбонату натрію (сода), оскільки токсин руйнується в лужному середовищі.
Оскільки у пацієнта може бути порушене ковтання (дисфагія), промивання шлунка проводиться виключно через зонд, щоб уникнути аспірації рідини в легені.
Після багаторазового блювання слизова оболонка рота пацієнта стає сухою, з'являються мікротріщини, виникає неприємний запах. Які заходи по догляду ви включите до плану сестринських втручань?
Блювотні маси мають кисле середовище, що руйнує емаль зубів та подразнює слизову.
Після кожного акту блювання потрібно дати пацієнту прополоскати рот чистою водою або слабким розчином антисептика (наприклад, фурациліном).
При сильний сухості — змащувати губи та кутики рота гліцерином або гігієнічною помадою. Це запобігає приєднанню вторинної інфекції (стоматиту).
При тифоподібній формі сальмонельозу лікар призначив забір крові на «стерильність» (гемокультуру). В який момент ви повинні взяти кров, щоб шанси висіяти сальмонелу були максимальними?
Кров потрібно брати на висоті температурної свічки (ознобу) і обов’язково до початку антибіотикотерапії.
Беремо 5-10 мл крові з вени (у дітей 2–5 мл) і негайно засіваємо у флакон з поживним середовищем (зазвичай це жовчний бульйон) прямо біля ліжка хворого.
!!! Не можна ставити засіяний флакон у холодильник! Його потрібно якомога швидше доставити в термостат лабораторії.
Пацієнт з ботулізмом перебуває в палаті під вашим наглядом. Він скаржиться на відчуття «грудки в горлі» та обмеження рухів язика. Яка зміна в характері дихання вкаже вам на необхідність негайного переведення пацієнта на ШВЛ?
Ви маєте помітити перехід з грудного типу дихання на черевний (діафрагмальний) та появу задишки при розмові.
Пацієнт починає дихати часто і поверхнево, втягуючи міжреберні проміжки. Це означає, що м'язи грудної клітки паралізовані, і працює лише діафрагма.
Постійно перевіряйте ковтальний рефлекс (дайте ковток води). Якщо пацієнт поперхнувся або вода вилилася через ніс — ризик зупинки дихання критичний.
Пацієнт просить прикласти грілку до живота, бо «так мені стає легше при болях». Чому ви, як професійна медсестра, маєте відмовити та на що звернути увагу в стані пацієнта?
Застосування тепла при нез'ясованому болю в животі категорично заборонено (симптом «маски» хірургічної патології).
-Відмова у грілці-тепло прискорює розвиток запалення (наприклад, при апендициті) і може призвести до перитоніту.
-Пальпація пульсу-частий, слабкого наповнення пульс при болях може свідчити про початок шоку.
-Вимірювання АТ-різке зниження АТ на фоні болю — ознака внутрішньої кровотечі або дегідратаційного шоку.
-Контроль випорожнень-поява крові в калі (мелена або свіжа кров) змінює діагноз з ХТІ на шигельоз або ШКК.
У пацієнта на фоні високої температури раптово зник озноб, шкіра стала блідою та вологою, з'явилися синюшні плями (акроціаноз), а температура впала до 35,80C. Що відбувається і як діяти?
Це ознаки інфекційно-токсичного шоку (ІТШ). Це не «одужання» через падіння температури, а колапс.
Артеріальний тиск-стрімко падає (систолічний нижче 80)-припинити введення лише сольових розчинів, готувати гормони (преднізолон).
Пульс-ниткоподібний, частий (тахікардія) -постійний контроль кожні 15 хв.
Свідомість-заторможеність або сопор- опустити головний кінець ліжка, подати кисень.
Діурез-анурія (сечі немає)-катетеризація сечового міхура для контролю погодинного діурезу.
Введення гетерогенної (конячої) сироватки за методом Безредко — це найнебезпечніша маніпуляція через ризик анафілаксії. Заповніть алгоритм ваших дій.
I проба-внутрішньошкірно 0,1 мл розведеної сироватки (1:100).Оцінка папули через 20 хв. (має бути менше 10 мм).
II проба-підшкірно 0,1 мл цільної сироватки (якщо I — від’ємна).Спостереження за загальним станом протягом 30–60 хв.
III етап-введення повної дози внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Постійний контроль АТ, пульсу та дихання.
Ви проводите внутрішньовенну інфузію великого об'єму підігрітих розчинів («Квартасіль» або «Хлосіль»). Пацієнт раптово почав скаржитися на відчуття «перебоїв» у роботі серця та судоми. Що ви запідозрите і якими будуть ваші дії?
Ви запідозрите електролітні порушення (гіперкаліємію або гіпокальціємію) через незбалансоване введення солей або швидку зміну складу крові.
1. Негайно припинити інфузію (закрити затискач).
2. Викликати лікаря через пост.
3. Підготувати ЕКГ-апарат та ампулу глюконату кальцію (якщо є підозра на гіпокальціємію).
Пацієнт (працівник харчоблоку) почувається добре після курсу лікування, симптоми зникли. Він просить виписати його на роботу. Які ваші дії як медичної сестри КІЗу (кабінету інфекційних захворювань)?
Ви не маєте права допустити його до роботи без триразового від’ємного результату бакпосіву калу.
Для «декретованої» групи (харчовики, медики, працівники дитячих садків) контроль проводиться через 2 дні після закінчення лікування з інтервалом в 1–2 дні.
У пацієнта розвинувся повний параліч м’язів глотки та гортані. Він знаходиться на зондовому харчуванні. Яке найчастіше вторинне ускладнення ви повинні попередити за допомогою медсестринського догляду?
Найчастіше ускладнення — аспіраційна пневмонія.
Через параліч пацієнт не може відкашлювати слину та слиз, вони потрапляють у трахею. Також можливий закид вмісту шлунка.
План догляду: 1. Положення в ліжку з піднятим на 30–45° головним кінцем (позиція Фаулера). 2. Регулярна санація (відсмоктування) ротоглотки електровідсмоктувачем. 3. Контроль прохідності зонда та гігієна рота антисептиками.